Щиголь

Опис Щиголь

Книга «Щиголь» — це драматичний роман американської письменниці Донна Тартт. Тринадцятирічний Тео — син відданої матері й постійно відсутнього батька. Життя хлопця розділяє на «до» і «після» трагічний випадок — у музеї, куди він прийшов з мамою, стався вибух, а під уламками залишиться найдорожча людина й все буремне дитяче буття. Пробираючись до виходу, Тео підбирає обожнювану мамою й неоціненну картину фламандського майстра. Чудернацький чолов’яга з музею, вмираючи, просить забрати в нього персня й винести картину геть. 
 

Талановите полотно стає даром і прокляттям, об’єктом вічної параної і забороненою насолодою споглядання навіть на шматочок картини з відчайдушним щиглем, назавжди прикутим до жердини. Ця історія дорослішання кидатиме Тео по закутках США й світу, а таємничий талісман мистецтва визначатиме долю парубка й вестиме до дедалі більш небезпечного й нелегального кола справ. 
 

З ретроспективним сюжетом і загубленим у житті хлопчиськом Донна Тартт занурює читача в трагедію втрати, одержимості, виживання, кохання й його сутності, а ще багатьох речей людського буття, що тривожать нас. Малюючи полотно й заповнюючи його деталями, тінями й напівтінями, письменниця витворює масштабну драму, яка змусить читати швидше (бо хочеться знати, чим все закінчується) і читати повільніше (бо прагнеш смакувати цей непересічний текст). 

Бестселер про підпільний світ мистецтва й людські помилки 

Роман «Щиголь» Донна Тартт починає з фіналу: молодий чоловік Тео Декер самотньо існує в стінах свого номера в готелі Амстердаму, хворобливо ховаючись від чогось великого. Чогось, що точно потрапить у газети. Йому точно є, що розповісти. Це довга історія, тому ми залишаємо парубка там і повертаємося в дитинство Тео Декера. 
 

Тринадцятирічний Тео рушає з мамою до музею у Нью-Йорку: поглянути на її улюблену картину Карела Фабріціуса «Щиголь». Це — одне з нечисленних збережених полотен найбільш перспективного учня Рембрандта. Майже всі роботи Карела, як і він сам, були знищені під час вибуху в Делфті у 1654 році. Що ж, трагедією закінчиться і відвідування музею з його роботою. Стається теракт, матір Тео гине. Приголомшений хлопчик переживає доленосну зустріч з чоловіком, що вмирає. Підліток імпульсивно втікає з улюбленою картиною мами. 
 

Протягом наступних років, коли Тео блукає з картиною від Нью-Йорка до Вегаса, а потім і Амстердаму, він пізнає дружбу, закоханість, наркотичну залежність і бореться з болем нездоланної травми. На чудернацькому шляху перекотиполя-Тео з ним завжди буде це трансцендентне джерело розради, ейфорії й хворобливого задоволення — картина. Хмари згущуються, а Декер усе глибше занурюється в безодню препаратів і корупційних схем. Чи порятує його мистецтво? Чи внутрішня порожнеча приведе до ще однієї трагедії? 
 

«The Goldfinch» — це майстерна й оригінальна історія, сповнена автентичної краси й магнетичного стилю, що змушує продовжувати читання навіть тоді, коли, здавалось би, не відбувається нічого. Роман вихоплює з реального світу й переміщує в хитросплетіння долі Тео, який стане найближчою людиною для вас на час читання. У своїй драмі герой переконливий і правдивий: його прагнення, емоції, імпульсивні дії та крихітні трагедії кожних стосунків мандрують зі сторінок до реальності виразністю образів і чуттєвістю. Купити книгу «Щиголь» варто всім, хто шукає непересічно талановитого роману. 

Ода мистецтву й маніфест розпачу

Авторка вміє і писати гарні історії, і творити ажіотаж навколо них: на одне десятиліття припадає лише один її роман, тому купити «Щиголь» Донни Тартт після виходу книжки поспішили тисячі читачів. І недарма, бо ж це — талановита, пронизлива й сповнена алюзій драма для всіх поціновувачів непростих сюжетів. 

• Рейтинг 3.98 на Goodreads і понад 900 тисяч оцінок.
• Роман отримав Пулітцерівську премію у 2014 році. 
• Є екранізація: однойменний фільм вийшов у 2019 році. Кінострічка має гарний акторський склад — на екрані з’являється, наприклад, Ніколь Кідман, Сара Полсон і Фінн Вулфгард. 

«Книжкове похмілля — це коли закриваєш книгу і весь наступний вечір твоя голова йде обертом. "Все було б інакше, якби вона вижила",— починає свою історію Тео, який через два роки спробує алкоголь та наркотики і вже ніколи повністю з них не злізе. (...) Є книги, які читають тільки раз в житті, а є книги, як саме життя. "Щиголь" належить до останніх. Кожна його сторінка просякнута тугою за реальністю, якої ніколи не існувало і заразом світлою радістю від володіння таємницею. Книга, де межі добра і зла настільки затерлись, що вже й сам не розумієш на чиєму ти боці», 

— з відгуку авторки інстаграм-сторінки katiagutsuliak